Дописи від Slavko – cвітогляд – 03

Описаний нижче підхід точно не для всіх людей. Навіть для людини кому сподобається ця ідея, не у всіх ситуаціях ця ідея буде працювати і принесе користь. Плюс одна й та сама людина в різному віці коли їй 15+ років чи 40+ буде по різному до цього відноситись.

Я користуюсь цим пару років і отримав в психологічному плані надзвичайно багато – переосмислення свого відношення до життя, задоволення від життя в різних ситуаціях. Тому вважаю це як мінімум буде корисним для ознайомлення іншим людям.

Важливі – добрі і погані – події в вашому житті ви забуваєте і з часом все менше про них згадуєте. Досвід в вас залишається але в емоційному плані все згасає і через пару років (десяток років) ви можете згадати минулу подію але вже без початкових емоцій.
Візьмемо для прикладу, що в когось в 20 років стався відкритий апендицит – був ризик для життя і здоров’я. Операція в лікарні пройшла успішно. В перший місяць після операції всі думки людини будуть пов’язані з тим як їй повезло і як вона вдячна лікарям які провели операцію і Богу за те що зараз ця людина жива і здорова.
Через 5ть років емоцій майже погаснуть, через 20ть років – ну була операція ну і що. Скоро діти підуть знову в школу в наступний клас, потрібно купити (оновити) шкільне спорядження, потрібно заплатити за комунальні послуги за квартиру, холодильник поламався, з вікна дує. Потрібно вирішувати сьогоднішні проблеми  а не думати що було колись.
Такий підхід закладений в нас еволюцією, і це допомагало людині виживати в дикій прикроді. Зараз це теж корисно тим що все погане з часом забувається і більше не викликає негативних емоцій.

Ким би ви не були, чим би ви зараз не займались, скільки би вам не було зараз років – я стверджую що головна подія в вашому житті – в житті кожної людини – вирішальна подія яка вплинула на все ваше майбутнє і про яку ви абсолютно не згадуєте в тому контексті – це день вашого народження.
Народження дитини це дуже важкий процес для організму матері і дитини з багатьма ризиками для життя і здоров’я.
Мені зараз 40+ років, народився я недоношеним і мене після народження поклали в якийсь спеціальний “ящик” в лікарні на декілька днів. При чому я сам цей факт дізнався в 20+ років і успішно проігнорував в той момент. Напевне з цим було пов’язано і те що я не говорив більше ніж перші 3 роки свого життя, розумів все що інші говорили але і слова не міг сказати. Це мені говорили раз 10ть, я це знав але теж проігнорував тому що в той момент це теж мене ніяк не зачіпало. Крім цього в мене було добре здоров’я і я нічим не відрізнявся від інших дітей.
Декілька років назад я задумався а як би пройшло моє життя якщо би я народився недорозвинутим з церебральним паралічем (дцп), або я народився і не зміг би ніколи заговорити і прожив би життя німим. Чи зміг би я бавитись з іншими дітьми так само коли був малий, як би пройшло моє навчання в школі і яка б це була школа.
Ці всі ситуації де я був чимось не задоволений на роботі чи в школі, інституті на тому фоні є такими дрібязковими – даремно витрачені емоції в порівнянні до альтернативної ситуації яка могла статись під час мого народження.

І найбільшим “моїм” досягненням, найціннішим “моїм” здобутком за все моє життя – це що я народився живим і здоровим. Все інше і близько не стояло по значимості для мене і впливу на всі подальші події.
Люди переживають відносно подій, які на їх погляд є важливі для них – екзамени,  любовні стосунки, робота в різних компаніях, власний бізнес, здоровя. Але більшість з вас і я вже виграли суперприз в найбільшій лотереї в вашому житті і народились живими і здоровими. Ви вже досягли найбільшого успіху. І абсолютно не задумувались над цим в такому форматі.
Особисто я не проміняв би своє здоровя після народження на мільярди доларів але при цьому мати діагноз дцп.
І навіть якщо ви це прочитали, зрозуміли – ви все одно забудете це через деякий час. Тому що як було сказано на початку людина забуває про всі події які трапились з нею в минулому.

Є простий спосіб отримати гарний настрій і задоволення від життя на рівному місці. “Дешевий” дофомін.
Потрібно 10 хвилин вашого часу коли вас ніхто не рухає. В деталях уявіть собі як би склалося ваше життя, ваша комунікація з іншими дітьми, людьми, в різний ваш вік, якщо б ви народилися сліпі або з дцп або недорозвинутими (вибрати щось одне але в деталях уявити). А потім подякуйте Богу або Творцеві або Світові що ви народилися живі і здорові.
Можна подякувати за те що ви нородились не в 1850+ роках. 1800-1890 була поширена практика віддавати “позашлюбних” малих дітей в інші сімї за одноразову або місячну плату на догляд за ними. В кращому варіанті ті хто брали оплату тратили частину на цю дитину а частину брали собі. В найгіршому варіанті – Amelia Dyer (1837-1896) – пошукайте кому цікаво.
Тут є залежність між тим – чим більше ви вірите що з вами це могло статись, наскільки щиро ви дякуєте за те що цього не сталось – тим більше ви стаєте щасливі тут і зараз. Повторювати це раз в 3 – 5 днів.

Психологічно ви отримаєте одну користь від такого підходу, а от наскільки ефективно (багато) залежить тільки від вашої віри.
Тіло – це живий механізм і основний критерій – наскільки тіло (розум) вірить – стільки і буде виділено гормонів і отримано емоцій. Приклад. Стоїть на столі лимон жовтий, ну і що. А тепер закрийте очі, детально уявіть що ви тримаєте лимон, його форму і колір, дальше ви очищаєте від шкірки лимон, в процесі виділяється різкий запах цитрусових. Розрізаєте очищений лимон на дві рівні половини, одну половину кладете в рот і ретельно прожовуєте. Якщо підійти з бажанням і гарною уявою тут в вас почне виділятись слюна в роті.
Інший приклад. Ви в середені високого будинку дивитесь через вікно на краєвид. Ви високо і нічого з вами не відбувається. Закриваєте очі в деталях уявляєте що ви вилізли на дах цього будинку, краєвид гарний, небо з хмарками, ви повзком повзком сідаєте на край даху дивитесь а вниз там метрів 20-30, падати високо, а якщо не сидіти а встати на самому краю то і голова може закрутитись і ще вітер сильніше подує. Тут в вас є шанси що серце швидше почне битись в реальному тілі в кров виділеться адреналін.

Звичайно є своє але. Ви нікуди не дінетесь від власного тіла.
Що би ви не уявляли і не думали, якщо в реальності взяти молоток і зі всієї сили вдарити по нозі, тоді нога заболить. Це стосується як і матеріального стану так і психологічного. Тобто якщо вас одного зустрінуть троє грабіжників вночі в реальності і скажуть віддавай телефон і гаманець. Тут то емоції і забурлять. Уявляй не уявляй.

Є травоїдні, є мясоїдні. І чому панда унікальна тварина.
Зараз не про людей але це все на людей потім перейде. Природою закладено в середину організму травоїдної тварини весь час бути напоготові і контролювати простір навколо себе. Коли антилопа бачить лева – антилопа відчуває страх і втікає. Колись була така тварина – морська корова – вона майже не боялась людей, в неї було мясо, жир і хутро. На даний момент всіх їх вже знищили і більше немає морських корів.
Візьмемо м’ясоїдних – лев. Звичайно контроль території в леба набагато слабший ніж в зайця. Але все одно він завжди є тому що є крокодили, носороги, бегемоти і отруйні змії. Так само конкуренція всередині між левами.
Чим більший ризик померти в навколишньому середовищі для тварини тим гірше вона живе. Заєць почув тріснула гілка близько біля нього, щоб він не робив чим би він не займався, він зразу тікає. Інстинкт самозбереження.
Панда це ведмідь , і доросла панда немає ворогів в дикій природі крім людини. Тобто в регіоні де живуть панди ніхто не загрожує життю для дорослої панди. Їсть панда бамбук. Бамбук нікуди не тікає, його не потрібно доганяти. Єдине є конкуренція в самців в період розмноження два місяці на рік. Спить вона на дереві. На фоні інших тварин панда живе розслаблено нікуди не поспішає і майже нічого не боїться. Там немає такого як в зайця, якщо гілка тріснула близько і панда почула – ніхто нікуди не біжить – просто лінь йти перевіряти що сталося. Можливо ще кити (синій кит) подібні в тому плані до панд.
Людина на цьому фоні щось вроді лева. Людина повинна контролювати територію в боротьбі з дикою природою, між племенами і конкуренція всередині племені для свого виживання. В минулому м’ясоїдні тварини часто полювали на людей, або на тушу тварини яку злапали люди. Пізніше людина зайнялась сільським господарством – посадила картоплю (пшеницю), прийшов сусід нічкою викопав всю картоплю (пшеницю) потім шукай і доказуй хто це точно був. Якщо поле велике за день не забереш, дочекались поки ти сам збереш урожай, пізніше через тиждень, прийшли війська з сусіднього регіону, сусідньої держави забрали весь урожай а саму людину в рабство.
Еволюцією, природою було закладено в тіло людини весь час контролювати ситуацію і бути насторожі.

Тіло людини – це ідеально налаштований механізм для виживання і розмноження самої людини. Все що є за межами цього, все ігнорується тілом.
Страх смерті в людей – закладений в тіло природою. Кожна людина боїться власної смерті, боїться що настане момент коли її не буде на цьому світі в живих. Це всім відомо, кожний в тій чи іншій мірі це відчував і задумувався над тим.
Тобто ще раз, я боюся що настане день коли мене не буде на світі. При тому мені абсолютно все одно той факт що 100 років назад, світ був, люди були, а мене не було. Мене ніде не було, вода яка складає зараз мій організм була в рослинах, тваринах і плавала в океані. В мене тоді не було жодних емоцій чи думок і зараз коли я живий я за це не переживаю і про це не думаю. А варіант в другу сторону, коли потім мене не буде – я боюсь і хочу по максимуму відтягнути цей момент – тобто жити чим довше.
Для виживання потрібно вижити сьогодні і прожити чим подовше в  майбутньому – цей страх смерті заклали в тіло. Для виживання не потрібно думати про минуле – цей страх що мене не було колись не заклали в тіло.
Щоб популяція людей вижила потрібно була опіка за дітьми – інакше не працює і не можливо. І в тіло людини заклали любов, догляд і опіку за малими дітьми. Щоб популяція річкових риб вижила не було потрібна опіка за дітьми риб – відповідно в тіло риб не заклали догляд за своїми дітьми. Пішла риба на нерест, відклала ікру і більше не дивиться за дітьми.

Всі ваші емоційні реакції на різні події в різних ситуаціях виникають щоб збільшити ваші шанси на ваше виживання і/або виживання ваших близьких.
В загальному всі ваші емоції щастя, радість, любов, сум, гнів, образа, стремління досягти успіху, стреміння отримати визнання серед інших людей, бажання створити сім’ю, опіка за вашими дітьми, почуття справедливості і так далі – все це складний механізм щоб збільшити шанси вашого виживання в мільйонах різноманітних ситуацій.
Людина може жертвувати своїм життям заради шансу спасти життя близьких людей. Це саме є і в тварин – коли вони доглядають за потомством. Сприяла така особливість організму виживанню популяції – відповідно заклала природа таку особливість в тіло.
Задача вашого тіла – не зробити вас щасливим, а вижити при любих умовах.

Генотип – це перший фактор, який закладений в основу вашого тіла і який впливає на вашу поведінку. Другим фактором є отриманий протягом життя досвід людини.
Емоції боксера, який виходить на ринг перший раз в своєму житті, абсолютно відрізняються від емоцій того самого боксера в якого це 100й бій на рингу. Ваша поведінка і емоції в 20ть років і в 30ть років відрізняються між собою хоча тіло одно і то саме. Намалювала мала дитина малюнок в альбомі – батьки похвалили, в організмі збільшився сиротонін, і дитина буде малювати ще – батьки проігнорували (або насварили) – зовсім інший досвід і зовсім інша реакція в результаті.